Back

Професійне блогерство – це спосіб життя

23.09.2015

Мені здається, що фразу, авторство якої приписують Білу Гейтсу: «Якщо тебе немає в інтернеті – тебе не існує», наразі можна сміливо перефразувати так: «Якщо у тебе немає блога (тобто ти оперативно не висловлюєш свою думку з актуальних суспільно-політичних та професійних питань) – тебе не існує!»
Питання на мільйон: «Навіщо?» Навіщо заводити блог? З якою метою? На який результат слід розраховувати?
Питання на два мільйони: «Почавши блогерувати, чи зможу я припинити цю діяльність без помітних (певних) репутаційних втрат?»

Питання на десять мільйонів: «Про що саме я збираюся писати у своєму блозі? Буду ділитися своїми професійними думками, чи висловлюватимуся щодо важливих суспільно-політичних процесів та подій, і блог відображатиме мою громадську позицію? Чи може мої дописи будуть стосуватися і першого, і другого? А може я хочу розповідати у блозі про свої захоплення та хобі, щоб, так би мовити, надати колегам та клієнтам можливість ознайомитися ближче зі своєю human side?»
На мою думку самоідентифікація блогерів це те саме, що й бізнес-позиціонування. Обираєте тему/нішу та послідовно нарощуєте свою присутність у ній. Підхід писати про все й потрошку я вважаю неефективним для позиціонування професіоналів.
Перше, що спадає на думку – обрати професійну тематику. Таке прагнення цілком природне, але, на моє глибоке переконання, цей вибір потребуватиме ретельного підбору тем та оперативного висвітлення проблематики. Також цей вибір суттєво обмежуватиме аудиторію до суто професійної та ресурси – до спеціалізованих.
З іншого боку, уявімо, що ви – корпоративний юрист, але пишете про своє захоплення, наприклад, винами. Якщо тема виноробства мені цікава, а дописи у вас влучні, інформативні та корисні, з часом я буду сприймати вас як інформаційне джерело з цієї тематики та експерта, якому можна довіряти. Буду з нетерпінням чекати на ваші нові пости, рекомендувати почитати ваш блог друзям, «перепощувати» ваші дописи, тощо.
Не менш важливо крім своїх власних колонок/думок/дописів також коментувати близькі за тематикою колонки/думки/дописи інших блогерів. Так блогерство стає певним стилем життя – писати, слідкувати, коментувати, писати, слідкувати, коментувати… Тільки-но «випав» з цього кола, як одразу ж отримуєш у приваті повідомлення від когось з друзів: «Що сталося? Все гаразд? Чи ти часом не захворів? Вже 20 хвилин як Х вивісив свій пост про Y, а ти досі не відреагував?»
Мені все ж таки здається, що блоги ведуться більше для себе, тобто це можливість поширити свою думку серед чисельної віртуальної аудиторії. Популярність, цитування, нові клієнти, компліменти від тих, з ким вже пацюєш – це, скоріше за все, приємний десерт після основної страви, аніж обрана стратегія та системний підхід.
В моєму розумінні справжнього блогера вирізняє чітка відданість темі та послідовне й регулярне її висвітлення, не відволікаючись на котиків та побічні теми (навіть цікаві та актуальні). Саме так, на мою думку, блогер може стати лідером думки в обраній темі.
Впевнена, що послідовність, цікавість, розширення кругозору інших з часом стане вашою беззаперечною конкурентною перевагою у професійному контексті. Про вас просто будуть більше знати, сприймати з прихильністю, цінувати вашу думку… Коли ваші клієнти та колеги починатимуть зустрічі з вами зі : «Ваш останній пост відкрив для мене тему чеського виноробства…» або «Мені дуже сподобався ваш допис про болгарське розе…», вважайте, що як блогер ви відбулися!

Back